Логопедична допомога дітям, що мають порушення зору

 

Результати досліджень свідчать про те, що 30% дітей з порушеним зором мають вади мовлення; це проявляється в різних формах: порушення звуковимови (дислалія), стерта форма дизартрії, заікання, загальний недорозвиток мовлення, ФФН, ФФНМ.

Зорова патологія в тій чи іншій мірі є причиною того, що скорочується сфера активного спілкування дитини з навколишнім середовищем, знижується об’єм й повнота одержаної інформації, уповільнюється рухова активність дитини. Все це разом створює умови, які відрізняються від тих, при яких формується мовлення дитини з нормальним зором.

Мовленнєвий розвиток дошкільнят з порушеним зором має свої особливості, а саме:спостерігається розлад мовлення як цілісної функціональної системи і сумісне порушення її ведучих компонентів (фонетика, лексика, граматика).

Внаслідок порушення зорового аналізатора у таких дітей спостерігається несформованість звуковимови, бідний словниковий запас, обмежена лексика власного досвіду, погано розвинута дрібна моторика рук, нестійка увага.

Логопедична допомога вкрай необхідна для дітей з порушенням зору тому, що мовлення дітей повинно набувати компенсаторну функцію.

Роботу починаю з обстеження мовлення дітей з вадами зору, виявляю різні рівні сформованості імпресивного та експресивного мовлення, встановлюю причини мовленневих недоліків.

У таких дітей помітна затримка деяких функцій які мають безпосередне відношення до формування мовленнєвої системи: праксис, гносис, координація, орієнтація в просторі.

Слід також враховувати що порушення мовленнєвого розвитку у слобозорих дітей є причиною серьозних відхилень у розвитку їх психіки (порушені пам’ять, увага, працездатність).

В дошкільному навчальному закладі в умовах спеціально організованого навчання та виховання долаються ці недоліки.

Комплексний підхід у вирішені завдань корекційно - відновлювальної роботи з дітьми з вадами зору які мають порушення мовлення здійснюють дефектолог (тифлопедагог), логопед, вихователі в системі різноманітних занять з дітьми.

Основний контингент дітей з якими я працюю це діти – дислаліки, слух і інтелект у них в нормі.

Для мовлення цих дітей характерна незавершеність процесу формування звуків, які різняться тонкими артикуляційними або акустичними ознаками і процесу фонематичного сприймання. Несформовані переважно свистячі, шиплячі, сонорні. Дєякі діти не можуть правильно вимовити богатоскладові слова, слова зі збігом приголосних.

Як зазначалося вище, обстеження мовлення дітей проводжу щорічно у вересні (перших два тижня), перевіряю стан слуху, дані про зорову патологію надає лікар – офтальмолог. В бесідах з батьками дізнаюся про загальний та мовленнєвий розвиток дитини, зясовую в якому віці дитина почала говорити перші слова і речення, чим хворіла тощо. Збираю також дані про мовлення дорослих близьких дитині людей. Одержану інформацію заношу в картку мовленнєвого розвитку дитини. Комплектація груп для дітей з вадами зору здійснюється відповідно Положення про комплектацію груп........

Корекційно – логопедичну роботу, спрямовану на усунення вад мовлення проводжу поетапно, в певній послідовності:

на початковому етапі – проводжу підготовчу роботу;

на другому етапі – постановка звуків;

на третьому – автоматизація звуків.

Даліі введення відпрацьованих звуків і правильно вимовлених звуків в склади, слова, фрази, речення, звязне мовлення.

Якщо дитина плутає, або замінює один звук іншим, обов’язково необхідна диференціація звука з його замінником.

З практики роботи зауважу що, в роботі із слабозорими дітьми перший

( тобто підготовчий) етап триває довше ніж у дітей з нормальним зором.

Особливу увагу слід звернути на розвиток мовленнєвої уваги. Відомо що діти в дошкільному віці не завжди вміють слухати (чути) своє мовлення і мовлення оточуючих.

У слабозорих дітей нестійка увага, тому при розгляді, наприклад картин, погляд дитини незосереджений, він перескакує з однієї частини зображення на іншу, або надзвичайно довго зупиняється на якій -небудь другорядній деталі.

Недорозвиток гостроти зору і бінокулярного зору уповільнює сприймання предметів, явищ. Тому, при ознайомленні з предметом , наприклад, з яблуком, розпочинаємо з обстеження його обємного зображення.

Діти з вадами зору вдвічі повільніше працюють на заняттях ніж діти з нормальним зором ( вони або занадто активні, або пасивні), це неадекватні діти, тому на початковому етапі зацікавлюю їх, активізую, використовуючи ігрові прийоми, сюрпризні моменти тощо.

На підготовчому етапі виявляю особливості моторики артикуляційного апарату (через артикуляційні вправи для губ, язика, вчу переключатися легко з однієї вправи на іншу). Діти з порушеннями зору, одержавши інструкцію:покласти широкий язик на нижню губу, намагаються допомогти собі руками. Це свідчить про те, що у дитини недостатньо несформована регуляція слова і дії.

Артикуляційні вправи виконуємо багаторазово за допомогою дзеркала, щоб у дитини з паталогією виробити кінестетичні відчуття руху артикуляційного апарату. Рухи мовленнєвих органів дуже складні, адже незначні відхилення в положені язика, губ викликає неправильну вимову звуків. Логопеду слід добре знати комплекси артикуляційної гімнастики на кожну артикуляційну пару звуків.Артикуляційні вправи виконуємо до тих пір, доки дитина не навчиться утримувати мовний апарат у потрібному положені без особливого напруження мязів і зможе переключитися з одного руху на інший.

Пам’ятаючи про те, що основне призначення мовного дихання це голосоутворення., приділяю належну увагу його розвитку ( через ігрові дихальні вправи, які тривають 3 хв. з перепочинком).

Специфічність логопедичної роботи в групах дітей з порушеним зором вимагає диференційованого підходу з урахуванням зорових і мовленнєвих можливостей, працездатності дитини, її віку.

Так дітям, що мають збіжну косоокість, не даю вправ, де потрібно дивитись на кінчик язика чи нахиляти голову. Пропоную дивитися на віддалі 30 – 35 см. у дзеркало чи на картину. Виконую з ними вправи, ігри, які вимагають напрями погляду вдалину і вгору. При розбіжній косоокості використовую підставку.

Важливим є використання дидактичного матеріалу (ігри саморобні та промислові) в корекційно –логопедичній роботі з дітьми що мають вади зору.

Досягнення бажаних результатів щодо подолання мовленнєвих порушень у дітей неможливє без активної участі їх батьків у цьому процесі. Вивчивши педагогічний потенціал батьків, проводжу різні форми роботи з ними: індивідуальні консультації, бесіди, практичні заняття; систематично поновлюю інформацію, поради тематичного стенда «Логопед радить».

Дуже важливим є допомога батьків дітям у систематичному виконані ними домашніх завдань ( робота з індивідуальними зошитами ).

Отже, тільки систематична і комплексна взаємодія педагогів ( дефектолога, логопеда, вихователів) і батьків забезпечить належний мовеннєвий розвиток дітей з вадами зору.

close