Порушення мовленнєвого розвитку

Поради логопеда

 

Розвиток мовлення процес індивідуальний і залежить від багатьох факторів. Якщо у 2—2,5 року дитина не гово­рить жодного слова, слід уважно придивитися до неї і спробувати зрозуміти, чому вона так довго мовчить. Розглянемо типові варіанти затримки активного

мовлення у дітей 22,5 року.

Затримка мовлення на стадії називання

Дитина, яка навчилася називати предмет словом, може надовго залишатись на цьому рівні. Така ситуація виникає, коли малюк звик повторювати назви предметів за дорослим. У спілкуванні з людьми його мовлення замінюється жестами, рухами, галасом. Невміння розмовляти невротизує дитину, вона стає вередливою і невдоволено плаче або галасує.

Відсутність у дитини мовлення при взаємодії з оточенням різко знижує загальну активність. У цьому разі від дорослого вимагається розвиток одразу кількох сторін діяльності дитини.

По-перше, потрібно вводити у предметні дії активне мовлення. Для цього можна супроводжувати показ іграшок розповіддю, яка має бути емоційно насиченою, захоплюючою для малюка, стимулювати його бажання заговорити.

По-друге, слід організувати співробітництво з дитиною на кшталт «робімо разом».

І нарешті, по-третє, треба якомога частіше розмовляти з дитиною, читати книжки, разом слухати касети і диски.

Затримка мовлення на стадії емоційного спілкування з дорослим

Якщо спілкування з дорослим зводиться лише до висловлення взаємної симпатії, а слово в цьому разі ніби зайве, для виправлення ситуації необхідно організувати предметну взаємодію з малюком для виникнення перших активних слів.

Орієнтація на предметний світ може стати причиною труднощів в оволодінні мовленням

Буває, що дитина охоче маніпулює предметом, вона активна, але насправді занурена у власний світ і не реагує на навколишніх людей.

Наприклад, дитина грається якоюсь іграшкою і не помічає дорослого, який звертається до неї з питанням, бо їй не потрібен партнер для спільної діяльності. Якщо у дитини щось не виходить, то, протестуючи, вона дивиться куди завгодно, але не в очі дорослому.

Отже, не варто пропонувати дитині багато іграшок і залишати ЇЇ саму надовго. Кожну нову іграшку і дії з нею треба показувати дитині, організовувати спільну гру.

Дитина, яка бажає співпраці, буває занадто активною, вона хоче будь-що робити, але не сама. Дорослий, безумовно, не завжди схильний до таких контактів. Зручніше, якщо дитина займає себе сама, не турбує. Але така поведінка, як правило, веде до затримки мовленнєвого розвитку, предметні дії малюка також будуть бідними й одноманітними.

Як діяти у такому випадку?

Треба повернутись до занять, у яких закладений емо­ційний контакт із малюком. Це — лагідний дотик, позитивна оцінка його можливостей, уважна взаємодія на основі зорового контакту. Важливо, як саме дорослий ознайомить дитину з предметами та іграшками. Всім предметним діям слід надати «людського» характеру — ляльку жаліти, годувати, лікувати, називати на ім'я...

Кількість іграшок і предметів, які оточують малюка, слід зменшити. Корисні ігри, в які неможливо гратися самому, наприклад, катати м'ячика. Для зацікавлення можна організувати гру в присутності малюка двом дорослим. Корисні ігри з імітацією. Дорослий в присутності малюка звуконаслідує тварин, дитина повторює слідом за ним.

Для розвитку мовлення корисно разом розглядати яскраві малюнки і дитячі книжки. Потім прибрати їх у недоступне для дитини місце, але так, щоб вона бачила ці предмети.

Поступово дитина звикне більше спілкуватися з близькими, що позитивно вплине на розвиток мовлення.

«Дитячі» слова можуть протидіяти розвитку мовлення

Причина вживання специфічних «дитячих» слів, таких як «бу-бу», «лю-ка», «на-ка», криється в тому, що правильна вимова утруднена недосконалою артикуляцією. Крім того, мовленнє­вий слух дитини сприймає часто-густо лише закінчення слів. Тому мовлення дорослого має бути чітким і цього треба вимагати від дитини. Але це потребує значних зусиль з боку малюка. Згідно з прийнятими віковими нормами дефект у вимові вважається можливим до 4-х років і з віком при правильному вихованні вимова стає нормальною.

Стрімкий мовленнєвий розвиток

Такий варіант протилежний попереднім. Перші слова дітей випереджають усі вікові норми мовленнєвого розвитку. Батьки пишаються малюком, перевантажують його інформацією. Ще слабка нервова система не витримує — дитина вередує, погано спить. Тому малюкові потрібен відпочинок, його слід оберігати від зайвих вражень (насамперед мовленнєвих).

Щоб запобігти розвитку неврозу, треба більше гуляти, грати в прості ігри, привчати до спілкування з однолітками.

Отже, є різні порушення мовленнєвого розвитку. Щоб скористатися тією чи іншою порадою, слід уважно спостерігати за малюком, вивчити його інтереси й характер

close